Сонет № Ностальгія

Хмарки, сонечко — примітив,
Краще просто сидіти удома,
Сидіти і слухати пролив,
Як він шепоче про свою утому!

Все, що він мені залишив, - 
Лише спогад! Що є більш вагомо, 
Берегти і пам'ятати назавжди.
А що далі? Йому теж невідомо..

Не падай духом, вода пурпурова!!!
Ти ж є дзеркалом усіх світів!
Я ж на камеру знімаю твої хвилі!

Прийде вчасно і твоя обнова,
Пригадаєш, як метеликом летів
Мій пролив, моя вода, — ностальгія...

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте