Іноді нас таки дурять
Студентське життя — прекрасна пора, золоті роки і бла-бла-бла.
Однак приходить час, коли це змінюється, а саме наприкінці, коли на п«ятому курсі, відгулявши і балдівши 4 роки, студент-випускник замислюється! Про те, що буде далі. Погрози з деканату: „Принесіть довідки про працевлаштування до такого-то числа такого-то місяця, бо не видадуть диплом“. Я б хотіла зустріти ту людину, яку це не обурювало, бо це напевно унікально спокійна людина, або ж добре підкована знаннями!.. Коли я дізналася про те, що написано в законодавстві про працевлаштування молодого спеціаліста, то відчула себе „озброєною“ і безстрашною. Таки справді, знання — це сила!
А в нашому законодавстві є такий собі Кодекс законів про працю, а в ньому, як не дивно, є статті. Так ось. ст.197 — моя улюблена. В ній чітко зазначено, що „Працездатній молоді — громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше двох років.“ Саме ДВОХ, а не трьох, як нам кажуть. Три роки повинні відпрацювати ті молоді спеціалісти, „потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.“ І лише ці молоді спеціалісти, що направлені на навчання підприємством, мають певні зобов»язання. Наприклад, якщо вони не відпрацьовують ті три роки, то повинні відшкодувати державі вартість навчання, а підприємству суму збитків, які воно понесло через цього спеціаліста.
Позитивним моментом є те, що під час цих двох чи трьох років молодий спеціаліст має гарантію, що його не звільнять. І це дуже важливо.
Інший «міф»: нам кажуть, що потрібно відпрацювати на державній роботі. Це в ідеалі, але роботи нема. Принаймні так мені заявили не в одній установі. Журбинка. Що ж робити? А ось що: писати заяву! На ім«я ректора про дозвіл принести довідку з приватної фірми. От і все.
є ще багато важливого, але все в Кодексі законів про працю.
Кого цікавить це питання, шукайте в законах інформацію, в ваших руках з»явиться сила!
Гуд лак! :)
п.с. я про все дізналася, коли в рамках Школи практичної аналітики проводила інтерв«ю з правозахисником Юрієм Заставним.
Однак приходить час, коли це змінюється, а саме наприкінці, коли на п«ятому курсі, відгулявши і балдівши 4 роки, студент-випускник замислюється! Про те, що буде далі. Погрози з деканату: „Принесіть довідки про працевлаштування до такого-то числа такого-то місяця, бо не видадуть диплом“. Я б хотіла зустріти ту людину, яку це не обурювало, бо це напевно унікально спокійна людина, або ж добре підкована знаннями!.. Коли я дізналася про те, що написано в законодавстві про працевлаштування молодого спеціаліста, то відчула себе „озброєною“ і безстрашною. Таки справді, знання — це сила!
А в нашому законодавстві є такий собі Кодекс законів про працю, а в ньому, як не дивно, є статті. Так ось. ст.197 — моя улюблена. В ній чітко зазначено, що „Працездатній молоді — громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше двох років.“ Саме ДВОХ, а не трьох, як нам кажуть. Три роки повинні відпрацювати ті молоді спеціалісти, „потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.“ І лише ці молоді спеціалісти, що направлені на навчання підприємством, мають певні зобов»язання. Наприклад, якщо вони не відпрацьовують ті три роки, то повинні відшкодувати державі вартість навчання, а підприємству суму збитків, які воно понесло через цього спеціаліста.
Позитивним моментом є те, що під час цих двох чи трьох років молодий спеціаліст має гарантію, що його не звільнять. І це дуже важливо.
Інший «міф»: нам кажуть, що потрібно відпрацювати на державній роботі. Це в ідеалі, але роботи нема. Принаймні так мені заявили не в одній установі. Журбинка. Що ж робити? А ось що: писати заяву! На ім«я ректора про дозвіл принести довідку з приватної фірми. От і все.
є ще багато важливого, але все в Кодексі законів про працю.
Кого цікавить це питання, шукайте в законах інформацію, в ваших руках з»явиться сила!
Гуд лак! :)
п.с. я про все дізналася, коли в рамках Школи практичної аналітики проводила інтерв«ю з правозахисником Юрієм Заставним.
7 коментарів
і всіх смішить! :)
Як сильно дістануть, апелюйте до того, що в кожному державному університеті, інституті, академії є такий собі відділ, основною функцією якого є забезпечення випускників першим робочим місцем. Утримується він, як і вся університетська «безобразія» за державні кошти — кошти платників податків і за кошти тих, хто навчається на платній основі. На папері є, в реалі є, зарплати і премії отримує, але робота його невидима і втаємничена. "Ібо только ізбраниє ведают о ньом"))) Саме спеціалісти цього відділу вимагають оцих довідочок і щороку звітують про 100%-ву зайнятість студентів-випускників. Не можуть знайти вам роботи, то нехай самі штампують довідку.
І все ж ви молодчинка, хочеться вірити в те, що кожного року кількість студентів, що знають свої законні права і готові за них боротись зростатиме. Хочеться вірити…
насправді я була здивована, коли дізналася про це все. і залюбки поділилася б цією інформацією з усіма (у вигляді семінарів, лекцій і тп). однак боюся, що в такому разі я можу не закінчити університет :)…
в уні кажуть, що «уявіть собі, якби уні займався правлаштуванням стільки-то там студентів щороку. це ж купа народу» :) тому вони і не роблять нічого) сміх та й годі!)
але головне, це змогти відстояти свої права. тут кожен сам за себе…