Сонет № Кохання

Блоґ: Марта Мельник

Дивлюся у небо і бачу майбутнє...
Зустріла тебе, моє втрачене світло.
Не знаю, чи вийде з цього щось путнє,
Не знаю, чи дійсно у серці заквітло..

І спів братів лунає могутньо,
Через цей гамір не було помітно,
Як сталось для мене щось незабутнє,
Як усміхнувася мій вовчик привітно!..

І лише варто ніжно попросити,
І стане тихо навкруги цілком,
І лише місяць слухатиме тишу..

Будемо в серці це носити,
І захиститись зможемо добром..
Не бійся, ніч, тебе я не залишу!

7 коментарів

Марто, бачу ви, справді, маєте хист до написання. І це, дійсно, радує. Але, було би непогано аби Ви ще раз звернулися до теорії з правил написання. Бачу Ви намагалися написати італійський сонет. Катрени у Вас непогані вийшли, а щодо Ваших тривіршів… Схема римовки в італійських сонетах має бути така:
абаб
абаб
вбв
гбг
(або)
абба
абба
вгв
гвг
Тому, мабуть, було би непогано їх поправити. Марто, Ви молодець! Це Ваші, я так розумію, перші кроки. Тому треба не зупинятися і вдосконалюватися!
Творчих упіхів та дружби с Пегасом! =)

можливо і так. мені здається, що я саме таке римування знайшла в книзі по літературознавству!.. це дійсно мій перший сонет. але на мою думку найбільш вдалий!.. не знаю… принаймі найбільше почуттів і душі в нього вкладено! не хочу змінювати, тому що кожен рядок відображає одну подію з мого життя… недосконало, але зато з почуттям)…
дякую за зауваження!

Марто, то Ваше творіння і тільки Ви можете з ним робити все, що заманеться. Зміст гарний тай катрени, як я вже казала. Пишіть! Буду рада прочитати щось нове! =)

Хіба мистецтво може обмежуватись формальними правилами, перетворюючись на чисту математику? Розуміння «вдосконалення» в цьому відношенні вкрай умовне. Теорія і правила в таких речах — це найчастіше продукт певного суб'єктивного законодавства, постульованого в якості абсолютного аж до чистого циркуляризму, несумісного із самим творчим принципом.

таки так)… взагалі-то цей сонет написаний більше 2х років тому. нам задали написати сонет в університеті. ось я і написала)… тепер теж пишу, але вже трошки інші…

Це завдання було з курсу зарубіжної літератури, наскільки я розумію? Чого, вочевидь, не вистачає повноті сучасної філологічної освіти — так це практичного вправляння, котре в античних школах і середньовічному університеті втілювалась у курсі поетики.

Святославе, дозволь з тобою не погодитися. Поезія — то гармонія рими, ритму та душі (душевного прояву). Але тут справа не втім. По-перше, гадаю, якби хтось під поняттям політики загалом розумів і підписував політичну партію, то викликав би в тебе як мінімум невдоволення. Аби то не було підписано саме сонетом, то, можливо, я би взагалі пройшла повз.
По-друге, я ніколи не коментую те, що не вважаю за поезію взагалі. Якщо мені подобається (навіть з малими прогріхами), то я висловлюю своє задоволення. В даному випадку, я побачила справжній хист у авторки. Проте з грубою помилкою. Тому по-дружньому підказала.

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте